Порівняльний аналіз різних систем опалення

До справжніх морозів ще далеко, а багато хто вже не зовсім комфортно почувається у власній квартирі. У такому разі можете придбайти якийсь із портативних обігрівачів. Або взагалі відмовтесь від “теплових” послуг ЖЕКу і встановіть одну із сучасних опалювальних систем. Наприклад, інфрачервоний обігрівач, теплове випромінювання якого нагадує гірське сонце, чи масляний обігрівач із функцією “дезодорування повітря”.

“Ташкент” в помешканні лише зашкодить. Перш ніж вирушити до найближчої крамниці за обігрівачем, запам’ятайте: “виробничі” агрегати розраховані на обігрів великих приміщень (бокси, гаражі, торговельні зали) і мають такі потужності, що для звичайної міської квартири вже занадто, а нагріте таким обігрівачем повітря шкідливе для здоров’я. Тім часом як мета “домашньої” системи – створити комфортну для людини температуру – 18-20 градусів – та підтримати її на цьому рівні.

Який обігрівач “найжаркіший”?

Для звичайної міської квартири (як доповнення до центрального опалення) підходять масляні, керамічні обігрівачі, термовентилятори, системи з інфрачервоним випромінюванням та електроконвектори. Звичайно, в першу чергу треба поцікавитися коефіцієнтом корисної дії приладу, що визначається за такими параметрами, як потужність обігрівача, площа поверхні теплообміну, робоча температура обігрівача та ефективність теплообміну.

За нормами традіційного (конвекційного) опалення, на 1 кв. метр підлоги в кімнаті з висотою стелі до 3 метрів потрібно не менше 100 Вт. Але врахуйте, що при компактних розмірах обігрівача необхідна або висока температура нагрівних елементів приладу, або ж висока швидкість проходження крізь нього повітря (прикладом можуть бути, відповідно, електроконвектори та тепловентилятори), тимчасом як громіздкі масляні радіатори продукують таку ж кількість тепла за рахунок великої (порівняно з іншими) поверхні теплообміну за досить низької температури (70-80 градусів). А тепер увага! Більшість фахівців вважають, що лише обігрівач з низькою температурою нагрівних елементів не пересушує повітря. Доведене також, що тепловипромінювання – набагато корисніше для здоров’я людини спосіб передачі тепла, аніж конвекція.

Гріємось… маслом!

Масляні обігрівачі, які сьогодні становлять основну частину “парку” теплових приладів, гріють так само, як і батареї центрального опалення. Тобто не дуже. Щоправда, на відміну від батарей, вони віддають тепло не тоді, коли хоче ЖЕК, а тоді, коли це потрібно мешканцю. Якщо серйозно, то серед переваг таких приладів – пожежобезпечність (за умови, що Вм не зможете його перевернути), відносна маневрованість та безшумність під час роботи. Та головне – вони не спалюють кисень та не пересушують повітря. Ефективно обігрівають кімнату об’ємом до 50 куб. м, але не більше.

Не спокушайтеся на прилади з великою кількістю секцій – ускладнення конструкції масляних обігрівачів істотно позначилося на теплових характеристиках. Натомість збільшити (і досить відчутно) тепловіддачу масляного обігрівача може вмонтований в нього вентилятор (такий агрегат обігріє кімнату на 30% швидше, ніж обігрівач тієї ж потужності, але без вентилятора).

Тепловентиляція.

Ще один різновид “домашніх” обігрівачів – тепловентилятори – гріють за допомогою розсіювання повітря, нагрітого електричними спіралями, чим дуже схожі на фени (недарма в деяких моделях – як додаткова функція – передбачено режим “фен”). Ефективність обігріву досягають за рахунок високої швидкості обдування теплим повітрям. Проте тепловентилятори розраховані на невеликі кімнати. Для приміщення площею понад 20 кв. м – недостатньо ефективні: середня за розмірами кімната обігрівається хоча й швидко (за 10-15 хв.), проте нерівномірно.

Отже, краще використовувати тепловентилятор там, де члени родини перебувають лише час від часу: наприклад у ванній кімнаті. Між іншим, більшість тепловентиляторів саме для цього і розроблені. При цьому відрізняйте теплові гармати від самого тепловентилятора, оскільки перші розраховані на обігрів боксів, майстерень – велика потужність нагріву (2000-15000 Вт) знову ж таки зашкодить організму людини.
Електроконвектори
В сучасних електроконвекторах спіраль замінена на трубку, або нагрівальний кабель. Принцип дії електроконвекторів базується на законі конвекції повітря, тобто тепле повітря піднімається догори і, охолоджуючись, опускається донизу. На відміну від масляних обігрівачів, висока ефективність досягається за рахунок високої температури нагрівних елементів (розжарена спіраль). Конвекторним тепловим приладом можна назвати відомі багатьом з дитинства обігрівачі у вигляді “тарілки”, електрокаміни та системи радіаторного типу з вмонтованим нагнітальним вентилятором чи без нього.

Найгірші “теплові характеристики” в конвекторів, нагрівальний елемент в яких – розжарена спіраль (майже така, як в електрокип’ятильнику). Саме вона швидко спалює кисень та висушує повітря. Зовсім не придатні такі конвектори для обігріву великих приміщень, особливо з високою стелею. І, нарешті, потенційно ввімкнені, вони здатні спалити домівку. Сучасні агрегати позбавлені подібних вад, оскільки роль спіралі у них відіграє трубка. Інколи, для збільшення поверхні теплообміну її оснащують алюмінієвими ребрами.

Вісокий ККД мають електроконвектори радіаторного типу, які для прискорення конвекції оснащені нагнітальним вентилятором (інколи двома).

Стільниковімі бувають не лише телефони.

Найвіщі теплові характеристики з-поміж портативних обігрівачів мають керамічні, в “серці” яких замість розжареної спіралі – унікальний нагрівальний диск із керамічного матеріалу, та ще й стільникової структури. Така конструкція дозволяє набагато швидше обігріти кімнату і рівномірніше розподілити тепло, при тому, що ці прилади вдвічі менші за тепловентилятори, які донедавна вважалися найкомпактнішими. Система стільникових дисків – саморегулювальна, що дозволяє ефективно використовувати електроенергію. Така технологія обігріву найбезпечніша й “екологічно” чистіша (не спалює кисень), оскільки поверхня стільникових дисків нагрівається до супернизької, як для обігрівача, температури, за якої не горить навіть цигарковий папір.

Термостат – знахідка для мерзляків.

Вибираючи тепловий прилад, не забувайте і про обов’язкові для сучасних обігрівачів технічні доповнення: таймер, термостат, регулятор потужності, енергоощадний програмний блок тощо. За допомогою таймера можна запрограмувати роботу обігрівача на цілий день: таймер сам подбає про те, аби до вашого повернення додому температура в кімнаті була комфортною.

Деякі агрегати вже оснащені і цифровим таймером, який дозволяє задавати програму на тиждень (на додаток до різноманітних програм на кожен день). Наявність терморегулятора дозволяє постійно підтримувати необхідну температуру. Коли тепла достатньо, обігрівач “спить”, коли бракує – автоматично вмикається і доводить температуру до оптимальної. Термостат підтримує запрограмовану температуру з точністю від 1 до 0,1 градуса в діапазоні від 5 до 35 градусів.

Обігрівач може бути оснащений і суто “індивідуальним” наворотом. Наприклад, в тепловентиляторах – перемикач “Обігрів/прохолодне повітря”, в масляних обігрівачах – функція “Зволожування повітря” (досить корисна з огляду на тих, що в холодну пору долі в опалюваних квартирах вологість зазвичай дуже низька), або “дезодорування повітря”.

Теплова незалежність.

Утім, цілком можливо, що навіть тандем батарей центрального опалення та портативного обігрівача не спроможний ефективно обігріти помешкання. Тоді скористайтеся системою автономного обігріву квартири. Напріклад, електрокабельною системою опалення, яка можна розмістити в підлозі, стелі чи стінах. Об’єднує ці системи, власне, сама технологія обігріву: за низьких температур одночасно обігрівається велика площа. Тепловіддача сягає 90%, що втричі перебільшує можливості батарей центрального опалення.

Щоправда, встановлення такої системи потребує незапланованого ремонту, проте сам монтаж триватиме лише 2-3 дні. І про ціну. Звичайно, вона залежить від обсягів робіт. Приміром, в кімнаті загальною площею 20 кв. м система “тепла підлога” з повним набором усілякої електроніки (програмований терморегулятор, таймер тощо) коштуватиме близько 600 євро.

Але заради справедливості зазначимо: під час підігріву підлоги тепле повітря підіймається нерівномірно: ближче до підлоги краще прогріте, аніж під стелею. Окрім того, дещо знижується якість кімнатного повітря, оскільки з теплом з підлоги піднімаються з частинки пилу. А тому підігрівати підлогу все ж доцільніше в нежитлових приміщеннях або в приміщеннях з холодною підлогою (кахлі, мармур тощо).

Щодо внутрішньостінового опалення, то тут тепло розподіляється по всій площині стіни і таким чином температура в кімнаті розподіляється рівномірно. Проте лікарі застерігають: рознесене в площині електричне поле може зашкодити здоров’ю.

Ще одна система, яка замінить символічне тепло батарей центрального опалення на “комфортне”, – лінійний обігрів.

Він трохи поступається в тепловіддачі попереднім системам, але вважається більш ергономічним і його монтаж забирає набагато менше часу. Лінійній обігрів складається з одинарних модулів, паралельно з’єднаних між собою за допомогою штекерів (кількість залежить від площі) та одним дротом з терморегулятором, який, власне і керує всією системою. Для обігріву, скажімо, кімнати площею 15 кв. м потрібно 10 таких модулів.

Вадою електрокабельних систем та лінійного обігріву вважається значне споживання електроенергії. Скажімо, вартість місячних витрат електроенергії при роботі 10 модулів лінійної системи – близько 24 грн. За електрокабельний обігрів доведеться заплатити ще більше. Але погодьтеся: одна річ платити за комфорт, а інша – за тепло, якого немає.

Інфрачервоний обігрівач – гірське сонце в квартирі.

Як основне опалення в квартирі використовують і потужні інфрачервоні обігрівачі, що кріпляться під стелею і системи плівкових інфрачервоних теплих підлог. Вони обігрівають не за принципом конвекції, а тепловим випромінюванням – як гірське сонце чи старовинна піч. Це означає, що тепле повітря не скупчується під стелею – промені від приладу проходять крізь товщу повітря і поглинаються меблями, стінами, поверхнею підлоги. Від них, в свою чергу, розігрівається і повітря. Завдяки такій схемі людина почуває собі комфортно навіть за температури на 2-3 градуси нижчої від оптимальної. Особливо відчутна перевага такого обігріву в квартирах з високою стелею. Витраті на їх встановлення на 40% менші, аніж на встановлення електрокабельних систем. Ще одна перевага інфрачервоного опалення – економія енергії порівняно з конвекційним опаленням становить до 10-ти разів і більше.